У стародавніх євреїв досить довго існувала традиція ізолювати від оточуючих жінку в період менструації, оскільки кров'яні виділення з її тіла релігія розглядала як доказ грішної суті жіночої плоті.

Не дивлячись на те, що у багатьох народів дотримання чистоти тіла було важливою частиною буденного і релігійного життя, справжньою батьківщиною інтимної гігієни прийнято вважати Давній Єгипет. Саме у цій державі гігієна, особливо жіноча, стала культом. При розкопках було знайдено декілька папірусу на медичну тему, і серед них так званий «Гінекологічний папірус з Кахуна», що описує «жіночі проблеми», способи їх лікування і міри по дотриманню інтимної гігієни. Наприклад, представницям знаті і служивим в храмах належало щодня доглядати за інтимними частинами тіла: підмивати статеві органи водою, обполіскувати їх спеціальними настоями трав, втирати пахощі. Археологи також вважають, що саме єгипетські лікарі винайшли клізму, а це дозволяє припустити, що у єгиптян було поширено спринцювання. Крім того, навіть засоби менструальної гігієни вперше з'явилися в Країні Пірамід - папірус детально описує процес скручування тампонів з льняних волокон, призначених «для введення в плоть» під час менструації. Інші манускрипти містять відомості про те, що багаті єгиптянки використовували тампони з м'якого папірусу, згорнутого у вигляді рулону. Бідним жінкам доводилося задовольнятися тампонами з очерету.

З Єгипту вчення про інтимну гігієну розповсюдилося до Стародавньої Греції, а звідти в Римську Імперію. Знаменитий Гіппократ в V-IV столітті до н.е. написав декілька праць по жіночій медицині: «Про природу жінки», «Про безпліддя», «Про жіночі хвороби». Він рекомендував під час менструації використовувати згорнуту в трубочку тканину або дерев'яний стрижень, обернутий м'яким матеріалом. Клеофант з Александрії в II столітті до н.е. прославився своїми творами по акушерству і жіночим хворобам. А римський хірург Архивен в I-II столітті н.е. вперше застосував для обстеження піхви і шийки матки спеціальне дзеркало - діоптру.

В середні віки спостерігався загальний занепад культури, тому і дотримання санітарно-гігієнічних норм перестало бути необхідністю. Доходило до того, що жінки просто витирали менструальні виділення краєм плаття. Пізніше, в епоху Відродження, регулярне прийняття ванни, обмивання рук перед їжею і сном знову стали звичними заходами. В період менструації жінки в Європі користувалися тканинними пов'язками, приколеними до поясу спідниці. Такий засіб гігієни не можна було назвати надійним, проте в ту епоху спідниць на жінці була множина, тому плями залишалися лише на ніжніх. До речі, такі прокладки були багаторазовими - після використання їх прали, сушили, посипали ароматичними солями або пудрою і застосовували ще кілька разів.