Петро I велів боярам чистити зуби товченою крейдою і вологою ганчірочкою. А в народі був відомий інший спосіб: вугілля з березової деревини відмінно вибілює зуби. Ось тільки рот полоскати після такого чищення слід особливо ретельно.
Після цієї знаменної дати блага справа розвитку зубної пасти була відсунута на задній план, мабуть, зважаючи на настання важких для всього людства темних, середніх і інших невеселих століть в очікуванні сприятливішого часу, який наступив лише в 18 столітті.
18 століття
Зубний порошок, а потім і зубна паста, найбільш наближені до сучасних, вперше з'явилися в кінці 18 століття у Великобританії. Це засіб для чищення зубів продавався в керамічній судині в двох формах у вигляді порошку і пасти. Люди хорошого достатку мали можливість використовувати для його нанесення спеціальну щітку, а ті, хто був побідніший, робили це за допомогою пальців.
Але, не дивлячись на те, що пороша складалася лікарями, дантистами і хіміками, вони часто містили надмірно абразивні речовини, які могли завдати шкоди зубам: цегляний пил, подрібнений фарфор і глиняні осколки, а також в їх склад входили мило і крейда.
Найстарішу зубну щітку в Європі виявили німецькі археологи, що проводили розкопки на місці колишньої лікарні в місті Мінден. Вік предмету складає 250 років. Довжина щітки - 10 см. Вона зроблена з кістки тварини. Щітка схожа на ту, що була знайдена недалеко декількома місяцями раніше, тому фахівці припускають, що в тих місцях в середині 18 ст. діяла майстерня по виробництву кістяних щіток, оснащених свинячою щетиною. Саме в ті часи в Європі почалося розповсюдження знаряддя для чищення зубів, у зв'язку з тим, що багаті європейці почали споживати цукор.
19 століття
Більшість засобів для чищення зубів залишалися у формі порошку. Тепер його мета полягала не тільки у видаленні нальоту, але і доданні диханню свіжості ідея не така вже старомодна. Робилося це в основному за допомогою різних натуральних добавок типу екстракту полуниці.
Щоб зробити ці засоби приємнішими на смак, в зубну порошу почали додавати гліцерин. В кінці 19 століття почала застосовуватися бура як спінюючий засіб. Проте найпопулярнішим народним засобом було звичайне вугілля.
У 1873 році компанія Колгейт представила на американському ринку ароматизовану зубну пасту в банці. А в 1892 році був винайдений розкладний тюбик, а в 1984 - тюбик з насосною подачею, дуже схожий на ті, якими ми користуємося сьогодні.
20 століття
До другої світової війни більшість зубних паст містило мило, хоча і було відомо про його численні побічні ефекти. З розвитком хімічних технологій мило поступово замінювалося такими сучасними інгредієнтами, як лаурілсульфат натрію і рицинолеат натрію.