Ми називаємо памперсами всі підгузники підряд - неважливо, якою вони марки - от як це слово оволоділо нашими розумами. Насправді ж, Pumpers - це назва певної марки підгузників. А історично одноразовий підгузник називактся diaper або nappy. Втім, про все по порядку.

В самому кінці ХIX століття в місті Мілфорд (штат Небраска) в скромному сімействі Міллзов народився хлопчик, названий Віктором (Victor Mills). Дитинство нашого героя не відмічене якимось істотними досягненнями. Ну, хіба що, на думку шкільних вчителів, особливою винахідливістю, при спробах втікти від відповідальності за вельми численні дитячі витівки.

Далі була військова служба на американському флоті, що співпала за часом з першою світовою війною, робота зварювачем, одруження і, нарешті, навчання - університет Джорджа Вашингтона, хімічна технологія.

З моменту закінчення навчання (1926 рік) і до відходу "на заслужений відпочинок" (1961 рік) Міллз працює в компанії Procter & Gamble, демонструючи чудеса винахідливості на посаді провідного хіміка-технолога.

Життя, проте, зовсім не складалося з однієї роботи. Народилася дочка, ще зовсім трохи часу і Міллз став дідусем. Одним внуком справа не обмежилася і дідусь Віктор був вимушений, у вільний від хімічної технології час, допомагати дочці.

Можна собі уявити, про що думає вельми поважний і поважаний винахідник, якому доводиться багато разів витягувати з під власних внуків мокрі пелюшки, а згодом прати та сушити.

Міллз додумався - прати не треба. Треба викидати! І на цій ідеї великого хіміка ми ненадовго зупинимо нашу увагу. Зупинимо для того, щоб підкреслити дуже важливий момент.

Ідея одноразового підгузника народилася зовсім не тому, що дідусь Віктор хотів поліпшити життя своїх внуків - ним, судячи з усього, було добре і без цього. Суть винаходу Міллза була продиктована найзвичайнішим чоловічим егоїзмом, елементарним прагненням полегшити життя самому собі.

Отже, домашні терзання Міллза привели до того, що він мобілізував декілька своїх співробітників, щоб ідея отримала практичне втілення.

Основне завдання - створення складчастої прокладки з високою поглинаючою здатністю. А вже цю прокладку планувалося помістити в пластикові труси особливої форми.

Перші моделі Міллз з відчуттям глибокого задоволення випробував на власних внуках - він взагалі все випробовував на членах своєї сім'ї. Його дружина і дочка чудово пам'ятали той час, коли всі чистили зуби зубним порошком, а вони робили це рідкою зубною пастою, яку придумав все той же Міллз...

Домашні випробування підтвердили перспективність ідеї, залишилося зовсім небагато - створити досвідчену партію і подивитися, як відреагує на новий продукт вередливе американське населення.